Висвітлюється мета, завдання, засоби, методи і форми фізичного виховання учнів молодших класів, розкривається роль занять фізичними вправами в організації раціонального режиму дня в школі і вдома. Наведено рекомендації щодо методики вивчення програмного матеріалу, організації уроків фізкультури і заходів з фізичного виховання в режимі навчального дня, позакласної і позашкільної фізкультурно-масової роботи, а також фізичного виховання дітей в сім'ї. Належне місце відводиться висвітленню прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на заняттях фізкультурою, а також розкриттю прийомів підготовки їх до самостійного використання засобів фізичного виховання у повсякденному житті.

Висвітлено питання теорії та методики фізичного виховання дітей дошкільного віку. Описано методику навчання дошкільників основних рухів, розвитку фізичних якостей. Проаналізовано організацію та зміст занять з фізичної культури, ранкової гімнастики. Розглянуто методику проведення рухливих ігор з дітьми різних вікових груп, планування та обліку роботи у дошкільному закладі.

На підставі аналізу педагогічної, історичної, соціально-політичної, спеціальної літератури й архівних документів висвітлено особливості, тенденції та напрями еволюції фізичного виховання учнів польських шкіл у період XVI - початку XXI ст. Розглянуто динаміку соціально-економічного розвитку Польщі, її політичний устрій, наукові досягнення та методичне забезпечення системи фізичного виховання школярів. Розкрито вимоги польського суспільства щодо підготовки молоді до самостійного життя та високопродуктивної праці засобами фізичного виховання.

Розглянуто питання профілактики захворювань голосового апарату у вчителів фізичного виховання. Надано методичні поради щодо раціонального використання голосу на уроках фізкультури. Показано досвід польських педагогічних ВНЗ в емісії голосу в майбутніх педагогів.

Розглянуто період відродження сучасних Олімпійських ігор. Показано їх світове значення в об'єднанні молоді різних країн нашої планети, а також роль П'єра де Кубертена - засновника сучасних Олімпіад.

Розкрито аспекти системи фізичного виховання, яка була застосована польським педагогом Янушем Корчаком у варшавських дитячих будинках. Показано, яку роль відводив Я. Корчак засобам фізичної культури у своїй оригінальній виховній системі з дітьми-сиротами. У педагогічній системі Я. Корчака фізичне виховання було однією з складових частин загальної системи всебічного виховання дітей та молоді. Характерною рисою цієї системи була відсутність примусу до вихованців. Одним із популярних засобів й організаційних форм фізичного виховання в будинках сиріт були рухливі та спортивні ігри. Слід констатувати, що виховна система, яку створив Я. Корчак і реалізував у багаторічній практиці в будинках сиріт, спрямована на всебічний розвиток його вихованців і в ній належне місце займали різноманітні засоби фізичної культури.

Викладено загальні засади формування мотивації фізичного оздоровлення та здорового способу життя студентів спеціальної медичної групи. Запропоновано концептуальні підходи в дослідженні здорового способу життя людини в контексті реалізації її модусу здоров'я в системі суспільних відносин. Розглянуто адаптаційний потенціал як показник соматичного здоров'я організму. Висвітлено особливості впливу спортивно-оздоровчого туризму на організм підлітків. Наведено концептуальні засади розвитку продуктивного стилю професійного спілкування, мовної культури в здоров'язберігальних підходах до фізичного виховання студентів. Запропоновано напрями підготовки майбутнього вчителя фізичної культури: спортивно-масова робота зі школярами. Проаналізовано особливості програми з фізичної культури у покращанні фізичного стану дітей 9 - 11-ти років ЗНЗ. Розглянуто нетрадиційні види спорту як ефективний засіб рухової активності студентів.

Зазначено, що Греція має велику історичну спадщину в галузі фізичного виховання дітей та молоді. У цій країні закладено фундамент усебічного розвитку підростаючих поколінь. Мета дослідження - проаналізувати становлення та розвиток системи фізичного виховання дітей і молоді в Стародавній і сучасній Греції. Проаналізовано матеріали про виникнення фізичного виховання дітей і молоді як необхідного чинника їх усебічного розвитку в Стародавній Греції, розкрито сучасну систему фізичного виховання учнів грецьких шкіл. Показано зміст програм із предмета "Фізичне виховання". основні форми навчальних і позакласних занять із фізичної культури та спорту. Систему фізичного виховання в Стародавній Греції спрямовано на зміцнення здоров'я, всебічний фізичний розвиток, гартування організму й удосконалення рухової підготовленості підростаючих поколінь. Греція також подарувала світу найбільш популярні змагання атлетів - Олімпійські ігри. Реформування системи освіти в сучасній Греції передбачає модернізацію фізичного виховання школярів, збільшення уроків із цього предмета, підвищення масовості позакласних занять із фізкультури та спорту, покращання шкільної спортивної бази.

Проведено ретроспективний аналіз архівних матеріалів, документів, наукових праць і публікацій відомих польських та українських педагогів, лікарів, громадських діячів щодо обгрунтування й пропаганди ефективного впливу засобів фізичної культури на зміцнення здоров'я, покращання фізичного розвитку й виховання позитивних моральних якостей у дітей та молоді. Проаналізовано фізичне виховання учнів у міжвоєнний період, розглянуто зміст навчальної роботи з цього предмета та його ефективність у загальноосвітніх школах. Розкрито функціонування системи фізичного виховання дітей та молоді в загальноосвітніх школах після закінчення Другої світової війни. Показано особливості її змісту порівняно з вимогами до цього навчального предмета в школах міжвоєнного періоду. Розглянуто розвиток системи фізичного виховання учнів польських та українських шкіл у період 1970 - 1990-х рр., проаналізовано позитивні та негативні аспекти фукціонування цієї галузі педагогічної освіти, які були пов'язані із політичною й економічно-господарською кризою в країні від другої половини 1970-х та у 1980-х рр. Проаналізовано сучасний стан фізичного виховання дітей та учнівської молоді, а також особливості організації та змісту цієї навчальної дисципліни у зв'язку з вимогами реформування освіти в Польщі та Україні у період наприкінці XX - на початку XXI ст. Досліджено сучасний стан фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей і молоді польських та українських шкіл.

Кожній суспільній формації притаманна своя система фізичного виховання (ФВ), рівень розвитку якої зумовлений рівнем матеріальної та духовної культури суспільства. Українська національна система ФВ має глибокі історичні корені. У процесі історичного розвитку виробилися народні самобутні ігри та фізичні вправи, які, на жаль, за останні роки великою мірою розгублені та забуті. Мета дослідження - виявити стан ФВ на Волині в 1920 - 1930 рр. Аналіз та узагальнення архівних документів надав підставу зробити висновок, про те, що в 1920 - 1930 рр. на Волині існувало багато спортивних клубів різних національних меншин, зокрема українські клуби "Гарт", "Стир", "Горинь" та організація "Пласт", польський спортивний клуб "Сокіл", чеський - "Сокіл", російські клуби в Луцьку та Рожищі, єврейські - "Теміда", "Хароель", "Шомрія", "Хазмонея". У багатьох містах з'являються військово-спортивні клуби (Луцьк, Володимир-Волинський, Бережне, Рівне). Частина населення об'єднується в клуби з чітко визначеним спортивним ухилом (Волинська окружна спілка футболістів). Також створювалися клуби на основі професійних ознак: поліцейський спортивний клуб, спілка фізичних вихователів. При клубах функціонували різноманітні спортивні секції, а члени клубів брали активну участь у спортивних змаганнях. У цей період існувало багато програм і директивних указівок із військової підготовки учнів у гімназіях і школах. Регулярно організовувалися літні табори, де вивчали (муштру формальну; школу стрільби, науку про зброю; науку про зброю, бойовий вишкіл; стрільбу, вишколення бойове; читання військових карт; військову історію XVIII ст.; володіння багнетом та ін. Отже, фізичне виховання цього часу було систематизованим і мало спортивний і воєнізований характер.

Чехія має давні традиції у створенні національної системи фізичного виховання й спорту, а також оригінальну систему сокольської гімнастики, яка одержала в другій половині ХIХ ст. широку популярність не тільки в європейських країнах, що розміщувалися поблизу Чехії, а й також у Росії, Франції, Великобританії, США та інших державах світу. Завдання дослідження - проаналізувати сучасну систему фізичного виховання школярів у Чехії. Система фізичного виховання в чеських школах складається з двох взаємодоповнювальних блоків: навчальний процес із фізичного виховання, який передбачає три уроки щотижня та позакласну спортивно-масову роботу, що проводиться факультативно для всіх бажаючих учнів. Програми з фізичного виховання включають основну гімнастику; спортивні ігри; танцювальні вправи; плавання, лижі, ковзани (взимку), якщо школа має умови для проведення цих занять. Міністерство освіти, молоді і спорту видає базові програми з фізичної культури для учнів усіх типів шкіл. Висновки: у чеських школах, починаючи з 90-х років ХХ ст., широко реалізовуються новаторські концепції: "Школа здоров'я" й "Спорт для всіх". Вони спрямовані на активну боротьбу з негативними явищами в суспільстві (алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням), а також на роботу зі створення профілактичних заходів проти цивілізаційних захворювань, які стали пандемією за останні 30 років у Європі та інших континентах світу. Державна програма "Спорт для всіх" передбачає поширення занять спортом не лише серед учнів шкіл, але і серед їх батьків та інших вікових груп чеського населення, створення масовості в активному відпочинку всього суспільства, а також селекції та підготовці резерву для збірних спортивних команд країни. Сучасна система фізичного виховання школярів у Чеській Республіці спрямована на зміцнення здоров'я, покращення фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей і молоді збільшенняя годин на уроки фізичного виховання, поширення масовості занять фізкультурою та спортом у позаурочний час, організації регулярних спортивних занять і змагань за допомогою спортивних клубів, створення в школах спортивних класів для здібних учнів.

Масові дослідження стану здоров'я учнів американських шкіл, які проводились у 80-х роках ХХ ст., показали, що в них значно знизилися показники тренованості серцево-судинної системи. Значна частина учнів старших класів мала зайву масу тіла й ожиріння. Зроблено висновки, що основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров'я, фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей та учнівської молоді, є режим гіподинамії (малої рухової активності в значної частини школярів); другий чинник пов'язаний із незначною кількістю уроків фізичного виховання в деяких школах (один-два рази на тиждень) та невдалою організацією спортивно-масової роботи зі школярами в позаурочний час. Мета дослідження - проаналізувати та узагальнити досвід загальноосвітніх шкіл США щодо організації й змісту рухової активності учнів у позаурочний час. Методи дослідження - аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки й документів, які стосуються реформування шкільної освіти в США, матеріалів науково-практичних конференцій із проблеми фізичного виховання школярів. У зв'язку із ситуацією, яка склалася з реалізацією оздоровчих завдань у навчальних закладах США, Президентська рада з фізичної підготовки та спорту розробила рекомендації для керівництва освіти в штатах, директорів шкіл і вчителів фізичної культури.Особливістю фізичного виховання в американських школах є те, що в кожному штаті для шкіл розробляються свої навчальні плани. Тому кількість уроків фізичного виховання в різних типах шкіл та класах може мати свої відмінності.Для проведення позакласної спортивно-масової роботи в школі вчитель складає факультативну програму. Зміст її становлять ті види спорту, які обрані учнями для позакласних спортивних занять. Учитель може також скласти комбіновану програму з фізичної культури, яка поєднує основну та факультативну програми. Учителям фізичної культури рекомендується включати до програми такі види фізичних вправ і спорту, як спортивні ігри, гімнастика та акробатика, танці, водні види спорту, легка атлетика, єдиноборствай обов'язково рекреаційні види спорту, якими людина може займатися протягом усього життя. При цьому враховується спортивна база школи, регіональні, кліматично-географічні умови та інтерес учнів до цих спортивних дисциплін. Висновки: фізичне виховання є обов'язковою складовою частиною системи шкільної освіти США. Воно реалізується у формі уроків, індивідуальних занять фізкультурою та спортом у позаурочний час (спортивні секції, рекреаційні заняття, змагання та ін.). Програма з фізичної культури в американських школах спрямована на підвищення всебічної фізичної підготовленості учнів, формування в них стійкої мотивації до рухової активності та створення здорового стилю життя, виховання позитивних моральних і вольових якостей.

Розкрито просвітницьку діяльність у галузі фізичного виховання видатного польського вченого А. Снядецького. Становлення й розвиток системи фізичного виховання дітей та молоді на польських землях наприкінці ХVIII ст. проходило в дуже складних суспільно-політичних й економічних умовах, що пов'язано, передусім, з утратою національної незалежності. Землі Польщі після завершення наполеонівських війн поділено між трьома державами "Росією, Пруссією та Австро-Угорщиною", що спричинило значний спад функціонування економіки, національної культурийосвіти. Характерним для польської освіти тих часів, зокрема й для фізичного виховання молодого покоління, стала відмінність функціонування організаційно-навчальних форм у різних типах навчальних закладів, які перебували під контролем іноземних адміністрацій. Саме в цей складний час польської історії довелося жити й працювати видатному польському вченому Анджею Снядецькому. Методи дослідження - вивчення літературних джерел, документальних матеріалів, теоретичний аналіз і синтез одержаних даних. Анджей Снядецький (1768 - 1838), польський хімік, біолог, лікар, але також філософ та педагог, був яскравим прикладом представника епохи Просвітництва, ученого, якого вважають у Польщі батьком хімічних наук, гігієни, дієтології та фізичного виховання. Одним із найважливіших творів А. Снядецького, у якому він висловивсвою громадянську позицію, турботу про майбутнє польського народу, передусім про його біологічний потенціал, є праця "Про фізичне виховання дітей", публікація якої розпочалася в 1805 р. А. Снядецький був критично налаштований до домашньої системи освіти й вихованняяк серед шляхти, так і стосовно міщанських сімей. У своїй критиці він особливу увагу звертав на відсутність у домашній освіті та вихованні чітких засад і правних норм, на однобокість процесу виховання, спрямованого в основному на розвиток духовної сфери з нехтуванням фізичного розвитку дітей і молоді. У своїй праці А. Снядецький представив власну концепцію й програму виховання. Висновки: ключову роль, на думку вченого, у всебічному вихованні дітей та молоді повинно відігрівати фізичне виховання, суттєвим елементом якого є рухова активність на свіжому повітрі та гартування й гігієна тіла. Погляди вченого на виховання дітей та молоді ефективно інтегрували природниче, медичне й педагогічне знання. Значну роль у формуванні та розвитку концепції виховання А. Снядецького відіграли ідеї французьких просвітителів, особливо Ж.-Ж. Руссо.

Викладено сучасні погляди на трактування основних положень теорії та методики фізичного виховання (ФВ). Розглянуто основи методики ФВ різних груп населення - від дітей дошкільного віку до дорослих. Наведено критерії диференціації школярів за рівнем здоров'я у процесі ФВ. Висвітлено питання адаптивного ФВ і фізичної підготовки у Збройних силах України. Увагу приділено новим технологіям видів рухової активності у ФВ. Розкрито особливості методики проведення народної гри у фізичній культурі. Подано інформацію про фітнес-програми та сучасні рекреаційно-оздоровчі технології у ФВ.

Розглянуто основи системи фізичного виховання (ФВ), а також завдання та зміст ФВ дітей раннього та дошкільного віку. Викладено методику проведення основних форм навчально-виховного процесу з ФВ у дошкільному закладі. Висвітлено питання планування й обліку роботи з ФВ. Подано інформацію про створення умов для ФВ дітей у дошкільному закладі. Увагу приділено специфіці організації та керівництва системою ФВ у дошкільників. Описано форми ФВ дітей у сім'ї. Розкрито особливості викладання курсу "Методика фізичного виховання в дошкільних закладах" у педагогічному училищі.

Розкрито психолого-педагогічні та медико-біологічні аспекти формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді. Висвітлено технологічний підхід у формуванні інтересу до фізичної культури у молодших школярів, організаційні аспекти проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення, основоположні критерії формування здорового способу життя старшокласників. Розкрито негативний вплив соціальних мереж на здоров'я школярів. Обгрунтовано методологічні основи розробки індивідуальної програми реабілітації дітей з особливими потребами. Показано можливості корекції порушення постави під час навчання студентів у ВНЗ засобами фізичного виховання. Увагу приділено фізичній реабілітації хворих на хронічний бронхіт, особливостям професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів з аеробіки, удосконаленню інноваційних методів розвитку координаційних здібностей у процесі навчально-тренувальних занять з боксу. Розглянуто підготовку майбутніх фахівців з фізичної терапії до соціальної адаптації дітей з церебральним паралічем як педагогічну проблему.

Висвітлено історичні аспекти становлення та розвитку фізичної культури. Розглянуто методологічні основи занять з оздоровчого бігу, особливості формування здорового способу життя дітей під час активного відпочинку, умови розвитку фізичної активності дошкільників. Обгрунтовано шляхи формування мотивації населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності. Розглянуто місце та значення сім'ї в системі фізичного виховання. Увагу приділено впливу спеціальних вправ на розвиток координаційних здібностей дошкільнят 3 - 6-ти років, психологічним аспектам реабілітації дітей з обмеженими можливостями.

Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком і фізичною підготовленістю. Мета роботи - проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти (ЗВО) та дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Проведено аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та використано методи математичної статистики. Задіяно 234 студентки 1 - 2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів ЗВО. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового та спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що використовується в процесі фізичного виховання та спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров'я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1 - 2-х курсів є задовільним, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, - низьким, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Зроблено висновки, що зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у ВЗО, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури та спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.94-3 я431 + Ч311.354.5 я431

Рубрики:

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Санітарно-гігієнічне виховання. Здоровий спосіб життя в галузі загальної педагогіки

Шифр НБУВ: В354077/9 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано методики оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку з метою визначення ефективності системи фізичного виховання в закладі дошкільної освіти. Розкрито методику визначення морфологічних показників і функціонального стану організму дитини; описано універсальні тести обстеження рухової підготовленості дошкільників і методику обстеження постави та склепіння стоп у дошкільників. Подано вправи щодо поліпшення стану здоров'я та фізичної підготовленості дошкільників, підібрано вправи для розвитку рухових якостей і корекції опорно-рухового апарату в дітей 3 - 6 років.